Образ сильної людини легко перетворюється на ще одну вимогу до себе. Тоді навіть втома сприймається як провал, а потреба в іншому як слабкість.
Внутрішня опора народжується не з тотального контролю. Вона росте з точнішого контакту: що зі мною зараз, скільки в мене сил, чого я хочу, де проходить моя межа і до кого я можу звернутися.
Іноді опертися на себе означає діяти. Іноді зупинитися. Іноді дозволити іншій людині бути поруч. Зрілість не в тому, щоб усе витримати наодинці, а в здатності обрати відповідний спосіб підтримки.
Терапевтична зміна починається там, де досвід отримує достатньо уваги й простору.Повернутися до всіх статей ↗